Чи будь-яку крадіжку під час війни слід кваліфікувати за ч.4 ст.185 КК — позиція ВС

Вчинення крадіжки в умовах воєнного стану законодавець врахував як чинник, який суттєво підвищує суспільну небезпеку будь-якої крадіжки, що обумовлює кваліфікацію вчиненого за відповідною частиною ст.185 КК.

На це звернула увагу об’єднана палата Касаційного кримінального суду у справі №722/594/22, інформує «Закон і Бізнес».

Цю справу було передано на розгляд ОП ККС, оскільки, як зазначено в постанові, колегія суддів першої судової палати ККС піддала сумніву правильність кваліфікації діянь, інкримінованих за ч.4 ст.185 КК за кваліфікуючою ознакою вчинення злочину «в умовах воєнного стану», фактично не погоджуючись і рішенням законодавця про посилення кримінальної відповідальності, а передбачені санкції оцінюючі як такі, що призводить до порушення принципу індивідуалізації покарання.

Однак, ОП ККС констатувала, що суд шляхом здійснення правосуддя лише застосовує норми закону, однак не може перебирати на себе функції законодавчого органу та своїми рішеннями відступати від правових норм чи змінювати їх, тим самим спотворювати закріплену в них законодавчу мету.

Отже, з урахуванням змін, внесених законом №2117-IX, норма закону України про кримінальну відповідальність, передбачена ч. 4 ст. 185 КК, підлягає застосуванню у разі «вчинення кримінального правопорушення в умовах воєнного або надзвичайного стану». Натомість,  «вчинення злочину з використанням умов воєнного стану» (п.11 ч.1 ст.67 КК)  як обставина, що обтяжує покарання, може бути врахована судом лише в аспекті індивідуалізації кримінальної відповідальності.

Також в огляд практики ККС включені низка інших справ та висновків. Зокрема, визначено механізм призначення покарання в разі вчинення особою кримінальних правопорушень, частина з яких вчинена до постановлення першого вироку, а інша — між першим і другим.

Встановлено, що дії громадянина України, який перебував на посаді водія незаконно створеного на окупованій території правоохоронного органу й забезпечував його функціонування, свідчать про вчинення особою колабораційної діяльності та утворюють склад злочину, передбаченого ч.7 ст.111¹ КК.

У сфері кримінального процесуального права зазначено, що розбіжності у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення в повідомленні про підозру та в обвинувальному акті за умови, що такий їх виклад в обвинувальному акті дає повне розуміння кожного з елементів складу кримінального правопорушення для юридично-правової оцінки діяння за відповідною кримінально-правовою нормою, не є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.